публіка

публіка
Поблі́ка, публіка:
Публіка:
Публі́ка:
-- в розумінні: сором, ганьба [XII]
-- ганьба перед громадою [VIII]
-- ганьба, сором, осуд [2,X]
-- гидоті́ [16]
-- прилюдна ганьба [33]
-- прилюдна ганьба, скандал [24]
-- публічна ганьба, скандал [23]
-- сором [5;7]
-- сором, ганьба [52;6;13;22;51,XIII ]
-- сором, ганьба, осуд [21]
-- ганьба в очах громади, сором [VI]
-- ганьба в очах громади [IX]
-- ганьба, скандал [XI]

Толковый украинский словарь. 2014.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "публіка" в других словарях:

  • публ. — публ. публикация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. публ. публика; публичный …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • публіка — іменник жіночого роду глядачі, натовп публіка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публіка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал …   Орфографічний словник української мови

  • публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… …   Український тлумачний словник

  • публікація — [публ іка/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

  • публіка — кы, ж. Пн. Публіка, глядачі, слухачі …   Словник лемківскої говірки

  • публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў …   Орфоепічний словник української мови

  • публіцистичний — [публ іциести/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • публікатор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • публікаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • публікація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»